All Questions
prev
Previous:3.29 Чому ми постимо 40 днів під час Великого посту?
next
Next:3.31 Чи обов’язково я маю йти до церкви у Страсну п’ятницю?

3.30 Що таке Пасхальне тридення, яке починається у Великий четвер?

Великі церковні свята

Ісус був вбитий, помер і воскрес із мертвих протягом трьох днів («Тридіум» латиною). Це ядро​​християнської віри. У Чистий четвер ми згадуємо Тайну вечерю, останню трапезу Ісуса разом зі своїми учнями.
 
Цього дня Ісус встановив Євхаристію разом зі священством. У Страсну п’ятницю ми згадуємо страждання і смерть Ісуса. Під час Пасхального чування (Вігілії) ми згадуємо, що Ісус воскрес із мертвих.

Ісус страждав, помер і воскрес протягом трьох днів (Тридіум). У Великий Четвер ми згадуємо встановлення Євхаристії та Священства.
The Wisdom of the Church

What happened at the Last Supper?

Jesus washed the feet of his apostles on the evening before his death; he instituted the Eucharist and founded the priesthood of the new Covenant.

Jesus showed his consummate love in three ways: he washed his disciples’ feet and showed that he is among us as one who serves (cf. Lk 22:27). He symbolically  anticipated his redeeming Passion by speaking these words over the gifts of bread and wine: “This is my body which is given for you. Do this in rememberance of me.” And likewise the chalice after supper, saying, “This chalice which is poured out for you is the new covenant in my blood.” (Lk 22:19f). In this way he instituted the holy Eucharist. When Jesus commanded the apostles,“Do this in remembrance of me” (1 Cor 11:24b), he made them priests of the new Covenant. [Youcat 99]

This is what the Popes say

«Це чиніть на спомин про мене» (Лк. 22:19)... Чи розуміли апостоли, які брали участь у Тайній вечері, значення слів, сказаних Христом? Можливо, ні. Ці слова були би повністю зрозумілі лише наприкінці Священного Тридіуму - це час з вечора четверга до ранку неділі... Під час кожної Євхаристії ми духовно повертаємося до пасхального Тридіуму: від подій вечора Великого Четверга, до Тайної вечері та до того, що після нею було. [Папа Іван Павло II, Ecclesia de Eucharistia, н. 2-3]