2.49 Що відбулося після Другого Ватиканського Собору?
Більшість людей із ентузіазмом ставилися до втілення нових ідей Другого Ватиканського Собору на практиці. У деяких країнах, зокрема в Нідерландах, інколи зосередженість на змінах була надмірною, і інновації ставали самою метою, а не засобом зміцнення віри в Ісуса.
Примітно, що саме в цей період відносно велика група священиків і монахів порушила свої обітниці й відмовилася від свого релігійного покликання. Однак після Собору також було створено багато нових громад і релігійних течій вірян. Багато з цих громад і течій свідомо зосереджені на поширенні Євангелія Ісуса.
Можна сказати, що християнство своїм народженням принесло у світ принцип релігійної свободи. Але інтерпретація цього права на свободу в контексті сучасної думки була нелегкою, оскільки могло здатися, ніби сучасна версія релігійної свободи передбачала недосяжність істини для людини і, таким чином, вимушено перемістила релігію в сферу суб'єктивного. Безперечно, провидінням було те, що через тринадцять років після завершення Собору, Папа Іван Павло II прибув із країни, де свобода релігії була заперечена марксизмом, тобто особливою формою сучасної філософії держави. [Папа Бенедикт XVI, Роздуми про ІІ Ватикан, 2 серпня 2012 р.]
